2014 рік_Міжнародний день інвалідів

 3 грудня 2014 року

3 грудня Україна разом зі світовою спільнотою відзначає Міжнародний день інвалідів – це день боротьби людей з вадами здоров’я за свої права. Це символічне нагадування про обов’язок влади та суспільства перед людьми, яких доля позбавила повноцінного здоров’я.

У грудні 1992 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 грудня Міжнародним днем інвалідів. Комісія з прав людини прийняла резолюцію, яка визначила цей день, як день рівних прав та можливостей інвалідів. А 13 грудня 2006 р. було прийнято Конвенцію ,,Про права інвалідів”, яка в грудні 2009 р. була ратифікована Верховною Радою України. Підписання Конвенції – це дуже велика відповідальність для держави, і не тільки перед нашим суспільством, але й перед міжнародною спільнотою. Щодо реалізації її в Україні конкретних і ефективних дій не здійснюється. Фактично за рік не запроваджено жодних намірів та заходів по виконанню вимог Конвенції. Адже ще два роки необхідно доповідати в ООН про стан виконання вимог Конвенції.

Чим же відрізняється Конвенція ООН ,,Про права інвалідів” від інших документів ООН ?

У першу чергу Конвенція відрізняється глибиною аналізу проблем інвалідів.

По-друге: Конвенція ООН ,,Про права інвалідів” – це обов’язковий документ про виконання держав-учасниць Конвенції.

І третє: – це те, що в нашій державі не всі здійснюють соціальний захист інвалідів. Україна, як держава-учасниця Конвенції повинна дати Комітету ООН всеохоплюючу доповідь про заходи вжиті для реалізації своїх зобов’язань за цією Конвенцією упродовж двох років після її ратифікації.

Тобто ООН буде здійснювати жорстокий контроль по виконанню вимог Конвенції. Але після ратифікації у грудні 2009р. Верховною Радою України Конвенції ООН ,,Про права інвалідів” конкретних ефективних дій щодо її реалізації не здійснюється. Закон України ,,Про основи соціального захисту інвалідів в Україні” був прийнятий ще при радянській владі і абсолютно не відповідає сучасним вимогам. Повсюду в Законі написано про захист. А від кого захищають інвалідів ?

На сьогодні в Україні за показниками статистичних даних офіційно статус особи з фізичними вадами отримує 2.6 млн. людей, це 5.6 % від усього населення країни. А в м. Києві – 133 тис. інвалідів.

Із кожним роком чисельність інвалідів зростає. Це зростання зумовлене комплексним впливом численних факторів, серед яких найбільш значущими є природні катаклізми, техногенні катастрофи, дорожно-транспортні пригоди, наслідки аварії на Чорнобильській АЕС та інші чинники забруднення.

Страшно і болісно говорити про сьогоднішнє нелегке життя людей з обмеженими фізичними можливостями. Чітких рецептів для душевного спокою і життя без болю ніхто не дасть, однак проходити без уваги і не помічати людей з фізичними вадами це безбожно. Думаю, що всі погодяться з тим, що найдужче цих людей губить байдужість і жорстокість оточуючих, і що не тільки пігулками та мікстурами їх можна лікувати, часом привітне і лагідне слово краще заспокоює та втішає людей, додає їм надії та оптимізму, моральної підтримки та впевненості в своїх силах. Зараз у Верховній Раді зареєстрований Закон України ,,Про благодійництво”. Думаю, що настав час на державному рівні відродити спонсорство та меценатство, прийняти відповідні Закони чи Постанови Кабінету Міністрів України з цих питань. Україна опинилася серед останніх країн у світовому рейтингу добродійності, який оприлюднила британська гуманітарна організація ,,Черіті Ед Фаундешен”. Очолили список Австралія і Нова Зеландія. Україна опинилася на дні цього рейтингу, розташувавшись поруч із двома країнами, які замкнули перелік – Бурунді й Мадагаскар. Як з’ясувалося, лише 5% українців жертвують на добродійність. Серед 153 країн це найнижчий показник.

Якби у владі було представлено більше людей, які переймаються проблемами інвалідів, я вже не кажу про присутність самих інвалідів, результату можна було би очікувати швидше.

Нема масового поширення безбар’єрності, та вільного доступу до соціальних, житлових, культурних, адміністративних об’єктів. У нас немає відповідного транспорту, щоб інвалід на візку міг пересуватися по місту, немає безбар’єрних архітектур, щоб вільно перейти вулицю чи спуститись до метро. Як може неповносправна людина спуститись на візку у п’ятиповерховому будинку без ліфта ? Крім того абсолютно не забезпечується доступ до транспортних засобів.

Наступне питання стосується інвалідів-водіїв із захворюваннями опорно-рухового апарата. Відповідно до пункту 17.11.1 Правил паркування транспортних засобів у м. Києві затверджених рішенням Київської міської Ради від 25.12.2008 № 1051/1051 на всіх паркувальних майданчиках комунального підприємства ,,Київтранспарксервіс” відведені місця для паркування транспортних засобів, якими керують інваліди. Стоянка інших транспортних засобів в зоні пільгового паркування заборонена. Але інваліди не можуть використати своє право на безкоштовне паркування. Транспортні засоби загального призначення не дотримуються вимог встановлених дорожних знаків і згідно законодавству ніякої відповідальності не несуть.

Ще одна проблема – це пільгове перевезення інвалідів. Кожен перевізник повинен виконувати чинне законодавство та інші нормативні акти щодо безоплатного проїзду у маршрутному транспорті. Настав час позбавляти ліцензій на перевезення пільгових пасажирів таких перевізників.

Невід’ємним загальнолюдським правом інвалідів є право на працю, яке встановлене Законами України ,,Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та ,,Про зайнятість населення” Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування. В Україні чисельність працюючих інвалідів становить 14.5 % від їх загальної чисельності, а у складі всього зайнятого населення вони становлять лише 1.5 %. А також прийнято Постанову № 1836 від 27.12.2006 р., якою затверджено порядок надання дотацій роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів. Але через недосконалість законодавства, та невідповідність нормативних документів, Фонд та центр зайнятості спричиняють проблеми у фінансуванні. Було б дуже добре, щоб в Законі було передбачено розширення можливостей дистанційної праці, сприяння підприємницької діяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями.

З давніх-давен в людині цінували вихованість, порядність та велич душі. Сьогодні, на жаль, це другорядність. А по відношенню до інвалідів особливо. Адже вони кожен день стоять перед невирішеною дилемою: як прожити з ранку до вечора, що купити в першу чергу – ліки чи хліб, як розрахуватися за комунальні послуги. Одне з болючих питань – компенсації, які сьогодні не відповідають вартості. Відповідно до Закону України ,,Про основи соціальної захищеності інвалідів” від 21.03.1991 року інваліди за наявності медичних показань мають право на безкоштовне забезпечення санаторно-курортними путівками визначає Кабінет Міністрів України. Органи праці та соціального захисту населення повинні забезпечувати інвалідів безкоштовними путівками до санаторно-курортних закладів за рахунок коштів державного бюджету згідно Постанови Кабінету Міністрів України №187 від 22.02.2006 р. Якщо інваліда не влаштовує путівка по якійсь причині, то він може отримати компенсацію – 270 грн. Та чи можна придбати за ці кошти путівку, яка б поліпшила здоров’я інваліда ?

Водії-інваліди, які користуються автомобілем ручного керування отримують компенсацію 140 грн. на рік. У документах значиться, що ці кошти призначені не тільки на покупку палива, а й на технічне обслуговування. При тому, що одне колесо коштує втроє дорожче. І це називається піклуванням про інвалідів.

Турбує інвалідів якість медичного обслуговування, незадовільні умови стаціонарного лікування, та реабілітації людей з вадами здоров’я. Не для кого не є таємницею, що перебуваючи в лікарні все потрібно купувати. Медичні послуги та обстеження дуже дорогі. Лікар, вселяючи надію на виздоровлення, виписує найдорожчі ліки, які людина не взмозі придбати. Не дай Бог, коли справа дійде до операції! А як хочеться жити без болю!

У кожної людини своя доля, свій життєвий хрест. Усі ми сподіваємося на Бога, і ніхто не знає у яку годину в його дім постукає лихо. А воно таке підступне, що як увірветься в твої стіни, то краятиме душу і тіло довго, інколи до самого скону. Особливо приречені до такого життя інваліди, які через свою немічність та через ту кляту боротьбу за виживання відчувають себе забутими, пригніченими, втрачають у собі віру і відчувають себе зайвими у суспільстві. Часом буває тяжко зібратися з силами і усміхнутися, коли на душі буває сумно, коли хочеться ридати. Адже задля того, щоб хоч якось прожити життя, потрібно зовсім не багато: побачити сонце у вікні чи хмаринку в небі, квітку у вікні чи добре слово почути!

Можливо, не так багато, але все-таки органи влади дещо роблять для реалізації основних положень Конвенції ООН. Від ратифікації Конвенції до впровадження її засад шлях нелегкий. Всі громадські організації повинні приймати активну участь і розглядати питання реалізації вимог Конвенції на своїх засіданнях, конференціях, зборах, під час ,,круглих столів”.

Конституція України гарантує рівноправність громадян, правона повагу до власної гідності, право на освіту, безкоштовне лікування, місце праці, тощо. Лише зусиллями всього суспільства можна реалізувати наше головне завдання: зробити людей з обмеженими можливостями повноправними громадянами своєї країни. Я вірю, що лише підтримуючи один одного, ми зможемо вижити і приймати участь у розбудові України – розвиненої Європейської держави.

А насамкінець хочу сказати :

,,Душа інваліда кричить і клекоче,

бо жити на світі також добре хоче.

Не знаємо, що нас чека за порогом,

Усі ми однаково ходим під Богом”

 

З повагою Голова Подільського районного

товариства інвалідів „Єдність”                                            К.Юр’єва

 

3 грудня 2014 року ПРТІ "Єдність" відзначало Міжнародний день інвалідів.  В залі були присутні 250 інвалідів товариства. Не дивлячись на холодну погоду, люди зібралися щоб поспілкуватися та провести цей день всі разом.

1

2

 

Присутніх в залі прийшли привітати народний депутат України В. Константиновський, Голова ГO "Громадське самоврядування" Д. Потєхов,     Ю. Задніпряний,  О. Маркін, А. Захарченко та інші.

3

4

 

  Самодіяльний художній колектив "Надвечір'я", до складу якого входять самі інваліди, провів для присутніх в залі розважально-концертну програму 

5

 

Ranking bookmakers sites
Free Themes | bigtheme.net

Грамоти та подяки

gramota1 gramota2 podyaka1 podyaka2 podyaka3

Подільське районне товариство інвалідів “Єдність” м. Києва
Reviw on bokmaker Number 1 in uk http://w.artbetting.net/ William Hill
Full Reviw on best bokmaker - Ladbrokes http://l.artbetting.net/ full information